В'язні з Радянського Союзу Багатонаціональну групу в'язнів із Радянського Союзу в концтаборі Маутхаусен реєстрували як політичні росіяни або цивільні росіяни. Першим політичним росіянином записаний під номером 9937 15-річний Грицко Шелученко із Київської області. 3 червня 1942 року до Маутхаузена прибула велика група із 60 остербайтерів, арештованих поліцією Нюрнберга за втечу з роботи. Всі хлопці були з України. Серед них і Роман Булькач № 9992 із села Тритузне Дніпропетровської області. Після війни він активно займався вшануванням пам'яті колишніх в'язнів нацистських концтаборів, тривалий час представляв Україну у Міжнародному комітеті Маутхаузен. З осені 1943 року до Маутхаузена стали прибувати транспорти евакуйованих в'язнів із України і Балтійських країн. У жовтні 1943 прибув транспорт із Ігренського табору поліції безпеки ІЗД. Серед в'язнених було 189 жінок, яких через деякий час відправили до концтабору «Аушвіц». Серед них була і 20-річна підпільниця Тамара Воробейкова. Частину полонених червоноармійців також реєстрували у таборі як цивільних росіян. як цивільних росіян. Наприклад, у червні 44-го року до Маутхаузена із Штутгофа прибула група штрафників військовополонених, серед яких був і Олексій Шаповалов, військовий лікар. Уомні у спеціальних ранцях траг. Велика кількість п'язнів із Радянського Союзу були неповнолітніми і дуже молодими серед російських цивільних робітників. У 15 років потрапив до Маутхаузена Микола Олексєєнко і Олександр Сафронов із Києва. У команді каменотесів працював 17-річний Володимир Іванов із Баришівки. Богдан Сідельник зі Львова потрапив в концтабір Маутхаузен в 17 років. Він згадував, що без підтримки і допомоги старших в'язнів-земляків він би не вижив. Загалом російських цивільних робітників було зареєстровано в концтаборі Маутхаузен понад 22 тисячі. було зареєстровано у концтаборі Маутхаузен понад 22 тисячі. Серед них приблизно дві третини встановили в'язні із сучасної території України.